заручений


заручений
-на, -не, Пр.
Заручений; такий, хто обіцяв женитися.

- Моя раїречка з другым заручена, ой, не буде она моя жена. (н. п.).


Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "заручений" в других словарях:

  • заручений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити. || у знач. ім. зару/чений, ного, ч.; зару/чена, ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручили …   Український тлумачний словник

  • заручений — ім. Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд заручин; обручник …   Словник церковно-обрядової термінології

  • заручений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • зрукуваний — заручений …   Лемківський Словничок

  • зарукований — а, е, зах. Заручений …   Український тлумачний словник

  • зговорений — а, е, заст. Заручений, засватаний …   Український тлумачний словник

  • зрукований — а, е, зах. Заручений …   Український тлумачний словник

  • заручена — жін. до заручений …   Словник церковно-обрядової термінології

  • обручник — Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд обручин; заручений ім …   Словник церковно-обрядової термінології

  • зрукований — на, не, Вр. Заручений …   Словник лемківскої говірки

Книги

  • Балада про Броди, Вікторія Мазур. Мирослава живе в невеличкому районному центрі на Львівщині. Броди – місто на болотах, і її життя теж нагадує застояне болотце: нецікава робота і вечори в компанії телевізора. Здається,… Подробнее  Купить за 149 руб электронная книга


We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.